Цього року Всесвітній день туризму, який Всесвітня туристична організація святкує 27 вересня щорічно з 1980 року, ми використали для нашого дня прогулянки.
Дуже вмотивовані та з наміром легко пройти 10-15 кілометрів, у прекрасну погоду ми зустрілись на вокзалі Нойштадт, щоб із захватом проїхати першу ділянку на електричці до
Оберфогельгезанг. Прибувши туди, ми пішли вузенькою стежкою, яка примусила нас тяжко дихати вже через 50 метрів, а ще через 500 метрів привела до першої зупинки у місці «Ніс короля». Після того,
як ми за келихом шампанського прослухали історію «вбивці з молотком», ми пройшли по стежці Малервег через бруд і стовбури дерев до Наундорфа і, нарешті, до Велену. Запланований похід на
одну годину був подовжений до двох годин, так як карти Google і реальність інколи повністю не співпадали.
У Велені ми зупинились, щоб випити радлер (коктейль з пива і лимонаду) і перекусити бутербродами з рибою, поки до нас не приєднались наші колеги з Берліна. Через нашу теплу зустріч ми ледь не
пропустили паромну переправу. Потім ми швидко покрокували вгору в напрямку до Бастая. Розмови стали односкладними, а м’язи – напруженими. Прибувши наверх, ми зняли напругу веселим
святкуванням з радлерами і шнапсами у першому-ліпшому кафе, яке трапилось нам перед Бастаєм. Безумовно, нам сподобався вид з Бастая. Потім ми спустились до Ратена, де нас очікували заздалегідь
замовлені айєршеки (тістечка, зроблені за місцевим рецептом). І ще 5 кілометрів були успішно пройдені.
В Ратені ми перетнули Ельбу вдруге. Потім наша команда з 20-ти людей розділилась на дві похідні групи: одна частина насолоджувалась 4-кілометровою прогулянкою вздовж Ельби назад до Велену, а інша
частина прийняла виклик пройти 6-кілометровий шлях через Рауенштейн. У Велені ми з радістю знову впали один одному в обійми, а потім – на вокзалі у Дрездені.
Це був неймовірний день: від погоди до їжі і веселих розмов! Наш висновок після 19 кілометрів: наступного року повторимо це знову!